1.2.4. Поняття і сутність реабілітації. Соціально-психологічна реабілітація .

29.07.2015

Психологія соціальної роботи — Е. В. Кулебякін — 1.2.4. Поняття і сутність реабілітації. Соціально-психологічна реабілітація

1.2.4. Поняття і сутність реабілітації. Соціально-психологічна реабілітація.

Поняття реабілітації використовується в різних галузях науки і практики і включає ряд аспектів: правовий, медичний, психологічний, професійний, соціальний. Наприклад, правовий аспект реабілітації означає зняття звинувачення і повне відновлення в правах по суду. Чисто медичне розуміння реабілітації – це «відновлення здоров’я постраждалого внаслідок хвороби, нещасного випадку до можливого оптимуму в фізичному, духовному та професійному відносинах.»

За визначенням Міжнародної організації праці (МОП) реабілітація – це відновлення здоров’я осіб з обмеженими фізичними і психічними можливостями з метою досягнення максимальної повноцінності їх з фізичної, психічної, соціальної і професійної точки зору.

Згідно К. Реннеру і Р. Юмашеву, реабілітація – це суспільно необхідне функціональне і соціально – трудове відновлення хворих та інвалідів (дітей і дорослих), що здійснюється комплексним застосуванням державних, громадських, медичних, психологічних, педагогічних, юридичних та інших заходів.

Соціальна реабілітація в цілому – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення людини у правах, соціальному статусі, здоров’ї, дієздатності. Виділяються різні рівні соціально – реабілітаційної діяльності: медико – соціальний, професійно – трудової, соціально – психологічний, соціально – рольовий, соціально – побутової, соціально – правовий. Соціально – психологічна реабілітація органічно пов’язана з іншими її формами. Соціально – психологічна реабілітація дозволяє клієнту (інваліду і т. д.) успішно адаптуватися в навколишньому середовищі та суспільстві в цілому, набути морально – психологічну рівновагу, впевненість у собі, усунути психологічний дискомфорт, зажити повноцінним повнокровним життям.

Сутність реабілітації може бути глибше зрозуміла позицій системного підходу. З точки зору даного підходу, реабілітація представляє одночасно і мета (відновлення і збереження статусу особистості) і процес (що має биопсихологические та соціальні механізми) і метод підходу до людини, що потребує реабілітації. Реабілітація – це система відносин «людина – середовище», де людина виступає як організм і особистість, як відкрита система, а середовище як єдність біологічних і соціальних факторів.

Реабілітація, як система включає комплекс окремих підсистем та їх взаємозв’язок: клініко-біологічна (рішення проблем гомеостазу, адаптації, компенсації); соціально – психологічна (аналіз проблем спілкування, відносини, взаємини тощо); етична (аналіз взаємовідносин соціального працівника з клієнтом на основі принципу партнерства); соціально – економічна (аналіз вартості відповідних витрат, економічної рентабельності реабілітаційних заходів); юридична (розробка правових норм і т. д.).

Отже, загальний зміст реабілітації, зокрема, щодо хворих та інвалідів, полягає в наступному:

1. Функціональне відновлення здібностей хворих та інвалідів тощо; в тому числі – а) повне відновлення (реституція); б) компенсація при обмеженій або відсутній

відновлення (наприклад, при нездатності працювати правою кистю руки внаслідок її травми пристосування до роботи лівою рукою);

2. Пристосування до праці (трудотерапія);

3. Безпосередня соціально – психологічна реабілітація – прилучення особистості до повсякденної життєдіяльності, включення в соціальні відносини на основі відновлення психічних функцій і комунікативних здібностей. У 1960р. Створено Міжнародне товариство з реабілітації інвалідів, яке регулярно проводить конгреси, допомагає реабілітації людей в різних країнах.

Об’єктами соціальної та соціально-психологічної реабілітації є поряд з хворими та інвалідами наступні групи людей: пенсіонери та літні; бомжі; безпритульні та бездомні діти і підлітки; безробітні; мігранти і біженці; люди, що опинилися у критичних екстремальних ситуаціях; засуджені і колишні засуджені; алкоголіки, наркомани та ін

У цілому в якості об’єктів психології соціальної роботи виступають три загальних групи населення:

1. соціально малозахищені групи (сироти, інваліди та ін);

2. маргінали (бродяги, «бомжі» та ін)

3. особи з відхиленою (девіантною) поведінкою (засуджені, алкоголіки, наркомани та ін)

Таким чином, короткий аналіз основних понять і категорій соціальної психології

роботи дає загальне системно – структурний уявлення про неї як про окрему цілком

самостійної науки і навчальної дисципліни, засвоєння якої необхідно соціальним

працівникам.

Перейдемо тепер до аналізу теоретико-методологічного змісту на основі якого розробляються конкретні психотехнології, соціально – психологічні методи і техніка, інструментарій, що використовуються в психологічній практиці соціальної роботи.

Короткий опис статті: психологічна реабілітація Психологія соціальної роботи — Е. В. Кулебякін- 1. 2. 4. Поняття і сутність реабілітації. Соціально-психологічна реабілітація 1. 2. 4. Поняття і сутність реабілітації. Соціально-психологічна реабілітація. Поняття реабілітації використовується у… соціально, реабілітація, реабілітації, відновлення, соціальної, психологічна, роботи, аналіз, інвалідів, психологічний

Джерело: 1.2.4. Поняття і сутність реабілітації. Соціально-психологічна реабілітація | Психологія соціальної роботи — Е. В. Кулебякін [201] | Соціальна робота

Також ви можете прочитати